• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Психологічна служба
• Поради батькам

«Небезпечні онлайн ігри».

У соцмережах з’явилися групи («Синій кит», «Тихий дім», «Мо-мо»), в яких куратори-нелюди доводять дітей до самогубства. Відомо, що фанати таких спільнот називають себе китами, тому що даний вид ссавців - один з небагатьох, представники якого добровільно можуть звести рахунки з життям. Тому у всіх шанувальників «синіх китів» і «тихих будинків» на особистих сторінках зображені відео або малюнки з літаючими китами. Нелюди, що організували цю систему, працюють наступним чином. Адміністратор групи схиляє дитину до виконання завдань (квестів), причому практично всі завдання передбачають нанесення дитині каліцтв або заподіяння болю. Всі ці «квести» в обов’язковому порядку знімаються на відео. Коли адміністратор групи впевнений в тому, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі, та оговорюються усі її проблеми, які вона озвучила «провіднику». Єдиний вихід із усіх проблем, який озвучується в цьому «творі», - вчинити самогубство. Перед цим дитина слухає аудіозапис, та робить останній крок. Відеозаписи, в подальшому, продаються в мережі Інтернет, або в Darknet. Також відомо, що для того, щоб вступити в такі групи, потрібно: 1) надати заявку для вступу до неї та написати певний текст у себе на сторінці. 2) Якщо адміністрація групи затвердить кандидатуру, то буде проведено невеличке психологічне вивчення особи та її готовності до самогубства через спілкування в приватному чаті. 3) Наступне повідомлення буде із завданням (опис завдання, та час який надається на його виконання). Виконання кожного завдання, потрібно фіксувати на фото або відео.

На кожне завдання надається обмежений час. Якщо учасник не встигає його виконати, то його виключають з групи. 4) Всього надається 50 завдань («квестів») (у фейкових спільнотах – від 13 до 50 «квестів», це залежить від адміністратора). 5) Фінальне завдання – покінчити життя самогубством, та зафіксувати момент смерті на камеру в режимі online. (https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2174423-ak-zapobigti-ditacim-suicidam-kiberpoliciadae-poradi-atkam.html)

Щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, батькам рекомендується:

– перевіряти, чи підлітком не використовується друга SIM-карта для реєстрації фальшивого аккаунта;

– звертати увагу на сторінки своїх дітей у мережі – які меседжі вони поширюють. Це можуть бути специфічні картинки (приміром, на сторінках підлітків можна знайти картинки з літаючими китами), небезпечні хештеги (#тихий, #синій, #чекаю, #синій_кит, #хочу, #море, #розбуди, #я_в_

грі, #кураторнапиши) – це перша ознака того, що дитину вже залучили до гри.

– регулярно і обережно відстежувати наявність пошкоджень на шкіряних покривах дитини (на тілі дитини можуть з’явитись сліди порізів чи вирізана картинка кита) та, в разі їх виявлення, тактовно з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися;

– перевіряти акаунти дитини в соціальних мережах, та групи, до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування в приватних чатах;

– звертати увагу на коло спілкування дитини;

– намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;

– обов’язково контролювати, які фото та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини;

– встановити функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини.

При виявленні таких груп самостійно, ДепартаментКіберполіції України закликає негайно повідомляти до кіберполіції (https:// www.cybercrime.gov.ua (цілодобово), телефон гарячої лінії (044) 374-37-21 (з 8:45 до 19:30 в робочі дні)) та до адміністрації соцмережі, у якій було виявлено групу.(https://www.cybercrime.gov. ua/16-novosti/185-uvaga-batki-sujitsidalna-rupa#news)

Найперша причина, чому підлітокдолучається до цієї гри – це потреба у спілкуванні, довірі, розумінні, увазі від батьків. Тобто вона почуває себе не комфортно у сім`ї. Тоді підліток починає шукати спосіб самореалізації і хоче самостверджуватися. Наприклад, у дитини є проблеми в школі, її не розуміють однокласники, мало з ними спілкується, вона не задіяна в позашкільних гуртках, а батьки зайняті своїми справами.

Важливо!

Не потрібно негайно піднімати паніку, адже можна зробити гірше.

Не потрібно відразу закочувати рукава дітям і перевіряти, чи є в них кити на руках, безцеремонно заглядати в їхні зошити, книжки. Це викличе додаткову хвилю обурення і паніки. І може спровокувати дітей, навіть які не долучилися до цих груп. Найперше потрібно звертати більше уваги на поведінку дитини, яким чином вона змінилася.

Для прикладу, раніше дитина добре почувалася на всіх уроках, а зараз вона сидить і засинає. Чи раптово знизилася її успішність.

Такі симптоми мають викликати занепокоєння як в батьків, так і в педагогів.

Основні ознаки, за якими батьки можуть зрозуміти, чи знаходиться їх дитина в подібній групі смерті

1. Підліток весь час хоче спати, хоча лягає вчасно.

2. Ви помічаєте, що він був активний у соціальних мережах у 4-6 годин ранку.

3. Підліток перестає нормально харчуватися. Запевняє, що він «товстий».

4. Весь час малює метеликів і китів.

5. З кухні раптом пропадає ніж

6. На руках вашої дитини з’являються порізи.

7. На руках і ногах підлітка з’являються шрами у виглядімалюнків.

8. У списку його контактів в Skype виникають невідомі вам люди з «фашистськими» прізвищами на кшталт «Рейх».

9. Ваша дитина захоплюється розгадуванням сатанинської символіки.

10. На особистій сторінці в соціальній мережі підліток викладає «суїцидальний» контент.

Готуємося до ЗНО разом: практичні поради батькам

Психологічна підтримка – один з найбільш важливих факторів, який забезпечує успішність дитини під час здачі екзаменів. Тому завдання батьків – навчити дитину справлятися з різними задачами, виробивши в неї установку: «Ти можеш це зробити». Не секрет, що успішність здачі іспиту багато в чому залежить від налаштування і відношення до нього батьків. Щоб допомогти дітям якомога краще підготуватися до екзаменів, спробуйте виконати кілька порад.

1. Задовго до екзаменів обговоріть з дитиною, що саме їй доведеться здавати, які дисципліни здаються найбільш складними і чому. Ця інформація допоможе спільно розробити план підготовки: на які предмети доведеться витратити більше часу, а що потребує лише повторення. Визначте разом з дитиною її «золоті години», залежно від того, «жайворонок» вона чи «сова». Складні теми краще вивчати в часи підйому, добре знайомі – в часи спаду активності.

2. Прочитайте список запитань до екзамену. Не соромтеся зізнатися, що вже не дуже добре пам`ятаєте більшість розділів хімії, біології чи іншого предмету, який треба підготувати. Нехай школяр «повчить» вас з тих чи інших тем, а ви ставте запитання. Чим більше дитина встигне вам розповісти, тим краще.

3. Обговоріть питання шпаргалок. По-перше, дитині буде цікаво знати вашу точку зору з цього питання, а по-друге, необхідно допомогти школяреві зрозуміти, що жодна шпаргалка не допоможе, якщо нічого не знати з предмету. Чи варто витрачати на них час?

4. Домовтеся з дитиною, що ввечері напередодні тестування вона залишить книги та зошити, прогуляється і ляже вчасно спати. Останні дванадцять годин треба витратити на підготовку організму а не знань.

5. У вихідний, коли ви нікуди не спішите, влаштуйте дитині репетицію письмового іспиту. Наприклад, візьміть один з варіантів ЗНО з математики. Домовтеся, що в дитини буде 3 чи 4 години, посадіть її за стіл, вільний від сторонніх предметів, відрахуйте час і оголосіть про початок «екзамену». Прослідкуйте, щоб дитину не відволікали телефон чи родичі. Потім перевірте завдання, обговоріть та виправте помилки, з`ясуйте, чому вони виникли.

6. Слідкуйте за тим, щоб під час підготовки дитина регулярно робила короткі перерви. Поясніть, що відпочивати, не чекаючи втоми, – найкращий спосіб запобігти виснаженню. Важливо, щоб старшокласник обходився без кави чи різних енергетиків. Нервова система і так напружена. Якщо школяр хоче працювати під музику, нехай працює, але домовтеся, щоб це була музика без слів.

7. Не змушуйте дитину вчити предмет так, як це здається кращим для вас. У кожного – своя методика запам`ятовування. Якщо школяреві наука краще дається вночі, хай займається. Але тоді не треба будити його дуже рано.

8. Пам`ятайте, що в період підготовки діти стають особливо тривожними. Намагайтеся «підгодовувати» їх позитивними емоціями. Ні в якому разі не кричіть, не тисніть на психіку, навіть якщо результати будуть не такими, як хотілося. Обов`язково давайте дитині як слід виспатися, урізноманітніть раціон, включаючи в меню побільше фруктів. Побалуйте шоколадом, бажано чорним.

Зняти нервове напруження, допоможуть:

Спортивні заняття.

Контрастний душ.

Прибирання.

Зіжмакування паперу.

Спів.

Танці.

Прогулянка по лісу.

Взаєморозуміння вам та приємної підготовки!

Пам’ятка для батьків «Безпека підлітка в Інтернеті»

Правила для батьків, які допоможуть захистити дитину від небезпек в Інтернеті.

1. Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини.

2. Використовуйте будильник для обмеження часу, якій дитина проводить в Інтернеті.

3. Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в операційній системі, антивірус та спамфільтр.

4. Створіть «Сімейні інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей.

5. Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом.

6. Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані онлайн.

7. Незабувайте розпитувати дитину про те, що вона бачила або читала в інтернеті.

---

Поради для батьків від практичного психолога ЗОШ № 1.

1. Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прикрощі, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте її, розрахувати час — це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили — провини дитини в цьому немає.

3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, застережень: «Дивися, поводься добре!», «Щоб не було поганих балів» тощо. У дитини попереду важка праця.

5. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?» Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після виснажливого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, а згодом сама все розкаже.

7. Зауваження вчителів вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть із дитиною спокійно.

8. Після школи дитина не повинна сідати відразу за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочивати 10-15 хвилин.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель» тощо.

11. Під час спілкування з дитиною не вживайте фразу: «Якщо ти будеш добре вчитися, то...».

12. Упродовж дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини

13. У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Усі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте самі, без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з учителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан.

15. Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначте коло їх обов'язків.

16. Учіть підлітка:

• цінувати дружбу, поважати суспільну думку;

• правильно оцінювати свою поведінку й поведінку інших;

• порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні висновки.

17. Виховуйте:

• витримку, наполегливість, готовність переборювати труднощі.

• чесність, правильність, уміння відстояти честь свою, родини, колективу тощо.

18. Виробляйте звичку сумлінно виконувати завдання, доручення вчителів, батьків, учнівського колективу.

19. Ні за яких обставин не заглядайте в портфель і кишені дитини. Навіть якщо вам здається, що ви все повинні знати про своїх дітей.

20. Коли ваша дитина прокидається, скажіть їй «Доброго ранку!» і не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а не із зауважень і сварок.

21. Коли дитина повертається зі школи, запитайте: «Що сьогодні було цікавого?»

22. Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до помешкання. Повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все-таки, як добре вдома!»

23. Ваша дитина принесла бали на семестр. Знайдіть за що її похвалити.

24. Постійно говоріть дитині: «Ти гарний, але не кращий за інших».

25. Скажіть дитині: «Не будь чепуруном — у класі не люблять чепурунів, не будь і замазурою — у класі таких не люблять. Будь просто акуратним».

26. Коли ви роздратовані, почніть говорити з дитиною тихо, ледь чутно, тоді роздратування відразу проходить.

27. Коли дитина виходить з будинку, обов'язково проведіть її до дверей і скажіть: «Не квапся, будь обережний».

28. Коли син чи дочка повертаються зі школи, зустрічайте його (її) біля дверей. Дитина повинна знати, що ви раді її поверненню, навіть якщо вона провинилася.

Як розпізнати ризик суїциду в підлітків

У підлітковому віці дитина переживає бурхливий емоційний період. Етап становлення її окремої й незалежної особистості рясніє перепадами настрою й дуже часто містить суїцидальні думки. Як розпізнати, що дитина планує розлучитися з життям, перш ніж стане занадто пізно?Думки про самогубство, на диво, виникають у дуже великої кількості підлітків. За підрахунками дослідників, етап планування суїциду переживає практично кожна четверта дитина. На жаль, якщо ми не розпізнаємо ознак самогубства, яке насувається, або якщо батьки недооцінять помічених ними симптомів суїцидальних намірів, це може призвести до трагедії. То ж яка поведінка дитини може свідчити про ризик суїциду?Невід'ємним елементом стану, супутнього формуванню суїцидальної поведінки, є пресуїцидальний синдром. Його симптоми досить помітні для уважного спостерігача, ігнорувати їх у жодному разі не можна. Тривожними для батьків повинні бути такі ситуації:розмови про самогубство – якщо підліток каже про самогубство, то це не просто «такі собі роздуми». Такий симптом, безумовно, не можна недооцінювати. Найчастіше прихованою причиною розмов про самогубство є крик про допомогу, бажання звернути на себе увагу. Якщо цього не зробити і проігнорувати дитину, вона більше не знайде у своєму арсеналі інструментів якогось іншого способу звернути увагу на себе і свою проблему. У результаті, може зробити суїцидальну спробу;розмови про суїцидальні думки в однолітків, подруг або однокласників – іноді дитина не каже про самогубство прямо. Вона може розповісти про чужі наміри розлучитися з життям. Така поведінка може завуальовуватися розмовою, а іноді й бути ризикованою, оскільки сильний емоційний зв'язок підлітка з однолітками може сіяти небезпечне «насіння» в їхньому співтоваристві;надмірна самокритика й переживання із приводу своїх поразок і невдач – дуже низька самооцінка підлітка, бачення джерела всіх проблем у самому собі, які показують, що дитина почуває себе нікчемною, нічого не вартою й не бачить шансів змінити цю ситуацію, – це також застережливий сигнал. Перед суїцидом завжди відбувається звуження свідомості, яке призводить до того, що майбутній самогубець просто не бачить іншого виходу із ситуації, окрім як піти із життя;захоплення кумирами, які вчинили самогубство, – батьки повинні бути особливо уважними в тих ситуаціях, в яких кумир дитини (музична зірка, медійне обличчя, актор/актриса кіно) позбавив себе життя. Після кожного самогубства зірки з'являється так званий синдром Вертера, тобто підвищена кількість самогубств серед шанувальників (фанатів) свого кумира;прослуховування «похмурої» музики, читання літератури, сюжети якої, так чи інакше торкаються теми суїциду, теж можуть свідчити про зацікавленість смертю й самогубством;раздарювання важливих речей друзям або своїй сім'ї. Протягом дуже короткого періоду до суїциду дитина намагається «попрощатися» зі своєю сім'єю та друзями. Попередженням повинні служити ситуації, коли підліток віддає свої особисті дрібнички й ті речі, яких ще кілька тижнів тому за жодні скарби світу не позбувся би;соціальна ізоляція – період дорослішання – це період інтенсивного спілкування. Відсутність друзів і практично повне соціальне відчуження дитини можуть бути важливим симптомом. Якщо вона цілими днями не виходить з дому, ні з ким не зустрічається, ні про кого не розповідає, варто звернути увагу на присутність інших симптомів наявності суїцидальних думок;депресивний стан – печаль, зниження енергетичного потенціалу, утрата апетиту, надмірна сонливість та інші симптоми депресії завжди повинні викликати більшу настороженість батьків і готовність прийти на допомогу своїй дитині.

Коментарi